Інформаційний портал міста Кам'янське

Свіжі новини улюбленого міста

На Дніпропетровщині створили першу патронатну родину: що це таке

Що робити з дитиною, яку забрали зі складної родини? Як заспокоїти малечу та не завдати зайвого стресу? Вихід знайдено. Хлопчиків та дівчаток влаштовуватимуть до патронатних сімей. Першу на Дніпропетровщині вже створили – у Жовтих Водах.

«Коли малих забирають з неблагополучних сімей, горе-батьки отримують шанс на виправлення. Якщо цього не відбувається, їх позбавляють прав. Доки тривають ці процеси, хлопчиків та дівчаток беруть до себе патронатні родини. Вони піклуються про дітей, за що отримують заробітну плату», – розповідають у службі у справах дітей ДніпроОДА.

У патронатних родинах є вихователь та його помічник. Вихователь повинен мати педагогічну, медичну або психологічну освіту, досвід роботи з дітьми, бути здоровим, фінансово спроможним, не молодшим за 35 років та не старшим за пенсійний вік – 60 років для жінок, 65 – для чоловіків.

«Патронатні родини – це не завжди чоловік та дружина. Це можуть бути, наприклад, жінка та її сестра. Одна вихователь, інша – її помічник, – пояснюють у службі у справах дітей ДніпроОДА. – Формат патронатних родин популярний у Європі та США. Там це називають «швидкою сімейною допомогою». Для нашої країни він ще новий».

Першу патронатну родину на Дніпропетровщині створили у Жовтих Водах. Сім’я Базилюків має власну доньку, нині взялась виховувати ще двох хлопчиків. Їх забрали зі складних сімей. Функції вихователя взяв на себе батько Євген. Чоловік працює старшим соцпрацівником в одній з громадських організацій, по сумісництву – психолог. Його помічниця – дружина Вікторія.

«У нас вже був подібний досвід патронатної родини, – розповідає Євген Базилюк. – Сестра дружини опинилася у складній життєвій ситуації, у неї забрали доньку. Щоб дівчинка не росла в інтернаті, ми тимчасово взяли її до себе на виховання. Коли ситуація змінилась на краще, дитина повернулася до своєї родини».

Коли Базилюки дізналися про патронатні сім’ї, вирішили – це їхній шлях. Зібрали необхідні документи, пройшли навчання. Нині на тимчасовому вихованні у родині – 10-річний Микита та 14-річний Ярослав. Євген пригадує перше знайомство з дітьми:

«Микиту вперше побачили у лікарні, в інфекційному відділені. Він відрізнявся від однолітків – був маленький та худенький. Дружина не стримала сліз, а я одразу відчув – ми потрібні цій дитині».

Знайти спільну мову з 14-річним Ярославом родині Базилюків було не складно.

«Розумів, що це підліток, складний вік, до того ж не проста ситуація в родині. Але ми поговорили з Ярославом, як чоловіки. Я сказав йому: ніколи не залишимо тебе, можеш на нас розраховувати. І «крига» розтанула», – розповідає Євген Базилюк.

Родина Базилюків прикипіла до хлопців, планує їх всиновити. При цьому Анатолій та його дружина готові приймати до своєї патронатної родини й інших дітей, які опинилися у складній життєвій ситуації.

Бажаєте створити свою патронатну родину – зверніться до служби у справах дітей свого району. Тут підкажуть детальну інформацію, нададуть перелік необхідних документів.

Поделитесь новостью
Share
Об авторе

Тружусь на благо города и его громады.