Про це йдеться в матеріалі Financial Times. Авторитетне виданн прямо називає український ринок праці феноменом і підкріплює це як міжнародними дослідженнями, так і аналітикою українських експертів.

Попри те, що традиційні опитування ринку праці після 2022 року були обмежені, аналітики отримали доступ до великого масиву даних через онлайн-платформи вакансій і адміністративні джерела. Саме це дозволило дослідникам зробити безпрецедентні висновки про поведінку економіки під час активної війни.

Водночас масштаби втрат є колосальними. За оцінками дослідників, Україна втратила близько чверті своєї робочої сили. Причини очевидні:

• мобілізація до війська;
• масова міграція та біженці;
• людські втрати;
• внутрішнє переміщення населення.

Паралельно відбувся різкий обвал попиту на робочу силу, адже кількість вакансій у перший рік повномасштабної війни скоротилася приблизно вдвічі. Окрім кількісних втрат, економіка зіткнулася з якісними проблемами. Однією з ключових стала невідповідність між навичками працівників і потребами ринку.

Мільйони людей змушені були змінити місце проживання, із промислових регіонів сходу до центральних і західних областей, де економіка більше орієнтована на сферу послуг і агросектор. До цього додається ще один фактор – значна частина біженців, які виїхали за кордон, це освічені жінки, що створює додатковий кадровий дисбаланс.

Паралельно змінюється й структура економіки, адже оборонний сектор стрімко зростає, тоді як галузі на кшталт туризму переживають глибокий спад. Економісти відзначають, що ефективність “підбору” між роботодавцями та працівниками залишилася на високому рівні навіть у таких умовах.

Дистанційна зайнятість дозволила зберегти зв’язок між українськими компаніями та працівниками, які виїхали за кордон або стали внутрішньо переміщеними особами. За даними Центр економічної стратегії, близько 16% українських біженців, які працювали до війни, досі залишаються зайнятими в українських компаніях. Зазначається, що це не лише підтримує економіку, а й підвищує шанси на їхнє повернення в майбутньому.

Втім, довгострокові виклики вже зараз стають очевидними. Дослідження Центру економічної стратегії показує, що лише 43% українських біженців планують повернутися додому. Натомість 36% не мають таких намірів. Особливо тривожним є демографічний аспект: старші люди частіше готові повернутися, тоді як молодь – залишитися за кордоном.

Поділіться новиною