Українські покупці дедалі частіше стикаються з ситуацією, коли придбаний товар не можна повернути чи обміняти, навіть якщо він новий, не використовувався та має всі бірки. Попри поширене переконання про «14 днів на повернення», закон містить чіткий перелік винятків, і саме вони найчастіше стають причиною конфліктів між магазинами та клієнтами. У Держпродспоживслужбі нагадують: повернення можливе лише для товарів належної якості, які не входять до спеціального списку Кабміну.

Заборона пов’язана з гігієною, безпекою, швидким псуванням або технічними особливостями продукції. Держава таким чином захищає інших покупців від ризику отримати товар, який міг бути у використанні, а продавців — від зловживань.

Перелік охоплює десятки позицій, але найчастіше покупці стикаються з такими групами:

• Товари особистої гігієни та догляду: косметика, парфумерія, гребінці, бритви, рушники, постіль.
• Одяг, що контактує з тілом: нижня білизна, купальники, колготки, панчохи, коригуючий одяг.
• Продукти та швидкопсувні товари: харчові продукти, кулінарія, напої.
• Медичні вироби та ліки: термометри, тести, інгалятори, контактні лінзи.
• Складна техніка: смартфони, ноутбуки, побутова техніка, фотоапарати — їх можна повернути лише у разі дефекту.
• Поліграфія та носії інформації: книги, журнали, диски, флешки, картриджі.
• Дитячі товари певних типів, особливо ті, що контактують зі шкірою або мають текстильні елементи.

Навіть якщо товар входить до «забороненого» списку, покупець має право на повернення у випадках:

• виявлення виробничого браку;
• невідповідності товару опису або характеристикам;
• помилки продавця під час комплектації;
• неможливості гарантійного ремонту.

У таких ситуаціях магазин зобов’язаний повернути кошти або запропонувати заміну.

Поділіться новиною