Аби подорожчання комуналки не ставало надмірним тягарем для родинних бюджетів українців, переглядати ціни потрібно регулярно й невеликими підйомами, однак в Україні цього не практикують. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла експертка у сфері ЖКГ Христина Ненно.

Христина Ненно -Експертка у сфері житлово-комунального господарства

Тарифи треба було поступово підвищувати, копійками, ще з дня незалежності України. Тоді не було б цих різких подорожчань. Усі люди мали б чітке розуміння, що, наприклад, через рік тариф переглянуть, і могли б планувати свій бюджет. Я за те, щоб тарифи зростали, як і зростають ціни на все. Але планомірно, поступово і незначними підвищеннями. Нехай це буде двічі на рік, але щоб не вдаряло по кишенях.

Натомість комунальні тарифи тривалий час стримують, а коли подорожчання затверджують, зростання витрат є різким і відчутним для домогосподарств.

Завдяки дії мораторію підвищення цін на газ, опалення й гарячу воду для населення заборонене до кінця воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення. Решту комунальних тарифів регулюють ситуативно.

Які нині ціни на комунальні послуги в Україні

Споживачі платять по-різному, оскільки тариф залежить від постачальника. Наприклад, у Нафтогазі він із 2021 року становить 7,96 гривні й зафіксований щонайменше до 30 квітня 2027 року. В інших постачальників тариф може сягати й 10 гривень у межах річного тарифу.

Базовий тариф на електроенергію уряд зафіксував на рівні 4,32 гривні за кіловат, тож щонайменше до кінця жовтня 2026 року він буде незмінним. Востаннє його підвищували з 1 червня 2024 року (до цього діяла ціна 2,64 гривні за кіловат).

Ціни на холодну воду у великих містах тривалий час також перебували на сталому рівні, оскільки тарифи для водоканалів встановлював Національний регулятор, а його рішення про підвищення кілька разів блокувалися центральною владою. Тому підприємства-ліцензіати водоканалу мали фактично фіксований тариф від початку повномасштабної війни.

У лютому 2026 року повноваження затверджувати тарифи для водоканалів, які обслуговують понад 100 тисяч споживачів, передали місцевій владі. Тож Україною прокотилася хвиля подорожчань послуг з водопостачання та водовідведення. Здебільшого ціни зросли удвічі – втричі. Тарифи підвищили в Черкасах, Ужгороді, Дніпрі, Кременчуці, Вінниці, Тернополі та інших містах. Про плани коригування цін оголосили й у Києві.

До прикладу, в Умані з 1 липня відбулося майже трикратне подорожчання води: з 57,50 гривні до 158,33 гривні за кубометр. Подібна ситуація склалася у Вінниці. Там місцева влада затвердила підвищення тарифу на воду в понад три рази: з 25,62 гривні до 81,01 гривні за кубометр. У Павлограді ціна зросла з 53,66 гривні до 113,47 гривні.

Як пояснює експертка з питань ЖКГ Христина Ненно, подорожчання холодної води в Україні відбулося під тиском кількох факторів:

 

  • підвищення вартості електроенергії, яка становить близько 40% у структурі тарифу;
  • зростання зарплат працівників водоканалів;
  • підвищення цін на реагенти для очищення води та стоків: здебільшого їх закуповують за кордоном, а за роки повномасштабної війни гривня значно девальвувала.

Які ще комунальні послуги можуть подорожчати

За прогнозом Христини Ненно, в Україні зростатиме тариф на вивезення сміття, адже в його структурі значна частка припадає на паливно-мастильні матеріали. Оскільки вони дорожчають, хвиля підвищень фактично неминуча.

Зауважимо, що в частині міст тарифи вже зросли у травні – липні. Наприклад, підвищення відбулися в Миколаєві, Полтаві, Кременчуці. Подорожчання анонсували й у Луцьку та Ужгороді.

За словами експертки, для жителів багатоповерхівок можливий також перегляд цін на послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Однак ухвалювати його можуть виключно за рішенням загальних зборів.

У зв’язку зі зростанням, наприклад, вартості обслуговування ліфтів. Якщо, наприклад, в ОСББ в штаті немає слюсарів-сантехніків, то компанії, які обслуговують на аутсорсі, теж уже підняли тарифи. Також дорожчають засоби для миття – прибирання,
– зазначає Христина Ненно.

Нестача кадрів у комунальній сфері потребує підвищення зарплат і, як наслідок, веде до здорожчання обслуговування.

Нагадаємо, що Міжнародний валютний фонд наполягає на поступовій лібералізації ринку газу та електроенергії та підвищенні тарифів на світло й газ для населення.

Як пояснили в Мінекономіки, у межах оновленого меморандуму про економічну та фінансову політику Україна домовилася з МВФ про підготовку дорожньої карти реформи енергетичного сектору до кінця 2026 року. У межах домовленостей планують напрацювати механізм розширених субсидій та адресної підтримки вразливих домогосподарств, який має запрацювати ще до змін у тарифах.