В умовах тривалої збройної агресії питання соціальної справедливості та фінансової стійкості банківської системи стають нерозривними. 13,75 мільярдів гривень — саме такий обсяг заборгованості військовослужбовців та їхніх родин наразі перебуває на балансах українських банків. І поки банки намагаються бути соціально відповідальними, чинна податкова система фактично карає їх за прощення боргів героям.

Станом на липень 2026 року прощення банком кредиту родині загиблого військовослужбовця чи полоненого вважається для податкових цілей «додатковим благом». Через це сума списаного боргу підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором, якщо законом не передбачено виняток. Саме цю проблему пропонується усунути на законодавчому рівні.

Законопроєкт № 15458 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час, має на меті створити механізм для виходу з цієї кризи.

Стара система не працює

Чинне законодавство не створює стимулів для кредиторів щодо добровільного списання боргів. Основні проблеми полягають у тому, що при прощенні боргу банк змушений збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму використання резерву, що фактично тягне за собою обов’язок сплатити податки із суми прощеного боргу.

Сума прощеного боргу вважається доходом позичальника. У результаті, якщо банку вдалося списати борг загиблого воїна, його родичі стають боржниками перед податковою.

На практиці, щоб не покладати додатковий фінансовий тягар на родини загиблих або полонених захисників, банки часто сплачують ці податки за рахунок власних коштів. Лише за період з початку повномасштабного вторгнення банки сплатили з власних коштів понад 4,9 млн грн податків просто за те, що пробачили борги у 2227 випадках.

Тріада змін: ПК, Закони про кредитування та виконавче провадження

Законопроєкт пропонує комплексний підхід, змінюючи відразу декілька нормативних актів.

Податковий кодекс

Змінами до ПК пропонується звільнити банки від обов’язку збільшувати фінансовий результат на суму використаного резерву у разі прощення боргів військовослужбовцям та іншим захищеним категоріям.

На кого поширюватимуться нові правила

Законопроєкт пропонує запровадити спеціальний механізм врегулювання кредитної заборгованості для:

• військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти, перебувають у полоні або з якими втрачено зв’язок;
• цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ, а також цивільних, які зникли безвісти;
• осіб з інвалідністю внаслідок війни, отриманою під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
• членів сімей, спадкоємців та законних представників зазначених категорій осіб.

Саме для цих категорій пропонується створити механізм прощення кредитної заборгованості та запровадити відповідні податкові пільги.

Водночас для всіх інших фізичних осіб суми анульованого основного боргу, процентів і комісій не вважатимуться оподатковуваним доходом, а отже не підлягатимуть оподаткуванню ПДФО. Крім того, для всіх громадян пропонується збільшити неоподатковуваний поріг прощеного боргу — з 25% мінімальної заробітної плати до однієї мінімальної зарплати на рік.

Тобто, для всіх позичальників пропонується збільшити суму боргу, яку банк може пробачити без податкових наслідків. Замість нинішніх 25% мінімальної зарплати неоподатковуваною стане сума в межах однієї мінімальної заробітної плати на рік.

Закон «Про споживче кредитування»

Члени сімей, спадкоємці та представники загиблих військовослужбовців, полонених, зниклих безвісти, а також цивільних осіб, позбавлених особистої свободи, отримають право звертатися до кредиторів із клопотанням про прощення 100% заборгованості. Кредитодавець або новий кредитор, на підставі отриманих документів має право прийняти рішення про прощення (анулювання) такого боргу у розмірі 100 відсотків такої заборгованості або в іншому розмірі, визначеному кредитодавцем або новим кредитором.

Також банки та інші кредитори будуть зобов’язані оприлюднити спеціальні контакти для подання таких звернень.

Закон «Про виконавче провадження»

Якщо заборгованість буде прощена відповідно до нового механізму, виконавче провадження підлягатиме закінченню, а з відповідних категорій боржників не стягуватиметься виконавчий збір.

Які наслідки можна очікувати?

У пояснювальній записці зазначається, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Водночас, на думку авторів, документ дозволить банкам списувати безнадійну кредитну заборгованість, обсяг якої оцінюється більш ніж у 13 млрд грн.

Разом із тим остаточний механізм застосування нових норм залежатиме від порядку підтвердження статусу осіб, які матимуть право на такі пільги, а також від приведення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Національного банку України у відповідність до нового закону у разі його ухвалення. Процедура потребуватиме чіткого переліку документів для підтвердження статусу зниклого безвісти або полоненого.

Хоча Кабміну та НБУ рекомендовано у тримісячний строк привести свої акти у відповідність до закону, перехідний період може бути складним для позичальників, чиї справи вже перебувають у судах.

Водночас законопроєкт передбачає, що рішення про прощення кредитної заборгованості ухвалюватиме кредитодавець, тобто автоматичного списання боргів документ не запроваджує. Кредитодавець має право, а не безумовний обов’язок, прийняти рішення про прощення 100% боргу. Це залишає певний простір для дискреції банків, що може вимагати додаткового регулювання з боку НБУ.

Поділіться новиною