З 23 жовтня 2026 року в Україні має запрацювати оновлений механізм автоматизованого звернення стягнення на кошти боржників у межах виконавчого провадження. Нові правила дозволять державним та приватним виконавцям через Автоматизовану систему виконавчого провадження отримувати інформацію про рахунки та електронні гаманці, накладати арешт і формувати документи для примусового списання коштів, зокрема електронних грошей.

Зміни передбачені наказом Міністерства юстиції України від 9 липня 2026 року №1837/5, ухваленим на виконання Закону №4833-IX від 7 квітня 2026 року щодо цифровізації окремих етапів виконавчого провадження.

Сам наказ уже набрав чинності, однак відповідні положення застосовуватимуться з 23 жовтня — одночасно з набранням чинності законодавчими змінами, під які перебудовується система.

Від пошуку та арешту рахунків — до фактичного списання грошей

Ключова зміна полягає у розширенні автоматизації виконавчого провадження. Якщо раніше електронна взаємодія була значною мірою зосереджена на виявленні рахунків боржника та накладенні арешту на кошти, то оновлений порядок охоплює подальші етапи — аж до примусового списання.

Різниця для боржника суттєва. Арешт рахунку означає обмеження можливості розпоряджатися певною сумою, тоді як звернення стягнення завершується фактичним вилученням грошей та їх перерахуванням у межах виконавчого провадження.

Після запуску оновленого механізму цифровий обмін має охоплювати отримання виконавцем інформації про рахунки та електронні гаманці боржника, накладення арешту, формування платіжних інструкцій, примусове списання коштів, а у випадку електронних грошей — їх погашення з подальшим перерахуванням отриманої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Обмін документами відбуватиметься через Автоматизовану систему виконавчого провадження та інформаційні системи учасників за допомогою програмних інтерфейсів. Таким чином, значна частина операцій, які раніше потребували окремого документообігу та додаткового часу, переводиться у цифровий формат.

Система охопить не тільки банки

Важливою для ФОП та фізичних осіб зміною стане розширення переліку установ, залучених до автоматизованої взаємодії з виконавцями.

Новий порядок стосуватиметься банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та інших фінансових установ, які відповідно до законодавства можуть відкривати рахунки або електронні гаманці.

Це означає, що використання небанківського платіжного сервісу або електронного гаманця саме по собі не виводитиме кошти за межі механізмів виконавчого провадження. За наявності законних підстав виконавець зможе отримати інформацію про такі активи, накласти на них арешт та ініціювати стягнення.

Окремо в оновленому порядку врегульовано роботу з електронними грошима. Передбачена можливість їх арешту, списання та пред’явлення до погашення, після чого відповідна сума перераховуватиметься для виконання вимог виконавчого документа.

На відповідь про рахунки боржника — до однієї години

Однією з найбільш помітних практичних змін стануть строки електронної взаємодії між виконавцями та фінансовими установами.

Інформаційні системи банків та інших надавачів платіжних послуг повинні щогодини перевіряти наявність нових документів, що надходять через систему виконавчого провадження. Після отримання електронного документа установа має підтвердити його прийняття, а відповідальні працівники — забезпечити виконання передбачених процедур.

Відповідь на інформаційний запит виконавця повинна надаватися не пізніше ніж протягом однієї години робочого часу.

У межах такого обміну виконавець зможе отримати інформацію про наявність у боржника рахунків або електронних гаманців, їх реквізити та вид, а також про залишок коштів або електронних грошей.

Таким чином, часовий проміжок між пошуком активів боржника, отриманням інформації про них та наступними виконавчими діями може істотно скоротитися.

Як списуватимуть звичайні та електронні гроші

Для примусового списання коштів Автоматизована система виконавчого провадження формуватиме відповідну платіжну інструкцію.

Порядок подальшого виконання залежатиме від того, про які активи йдеться. Операції з гривневими коштами проводитимуться відповідно до правил Національного банку щодо безготівкових розрахунків, для коштів в іноземній валюті діятимуть передбачені НБУ валютні процедури, а операції з електронними грошима здійснюватимуться відповідно до нормативного регулювання їх випуску та використання.

У випадку електронних грошей передбачена можливість їх примусового погашення. Після цього отримані кошти можуть бути перераховані на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для подальшого виконання рішення.

Тому після запуску нової системи розподіл коштів між банківськими картками, рахунками у різних установах та електронними гаманцями не гарантуватиме їх недоступності для виконавця.

Кого стосуватимуться нові правила

Оновлений механізм діятиме в межах виконавчого провадження, а отже може стосуватися як юридичних осіб, так і ФОП та звичайних громадян, якщо щодо них існує виконавчий документ і відкрито відповідне провадження.

Це важливе уточнення, оскільки сама наявність боргу не означає автоматичного миттєвого списання будь-яких коштів 23 жовтня.

Для застосування механізмів виконавчого провадження мають існувати визначені законом підстави — виконавчий документ, відкриття провадження та відповідні рішення виконавця. Оновлення насамперед змінює швидкість та технологію виконання таких рішень, скорочуючи кількість ручних операцій між виконавцем і фінансовою установою.

Під дію механізму можуть потрапляти різні категорії зобов’язань, які вже перебувають на стадії примусового виконання: від несплачених штрафів та інших стягнень до боргів, підтверджених судовими рішеннями чи іншими документами, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Не слід плутати з автоматичним стягненням податкового боргу

Окремо в Україні вже працює автоматизований механізм стягнення податкового боргу, однак це інша процедура, яка не є тотожною цифровізації виконавчого провадження.

Система автоматизованого стягнення податкового боргу запрацювала у серпні 2025 року. За даними ДПС, у 2026 році завдяки цьому механізму до бюджету вже вдалося стягнути понад 1 млрд грн із рахунків 27,9 тис. платників податків. Порівняно з відповідним періодом попереднього року надходження збільшилися на 651,1 млн грн, а результативність механізму, за оцінкою податкової служби, зросла майже утричі.

У цьому випадку інформаційні системи ДПС автоматично формують дані щодо податкового боргу та платіжну інструкцію, яка після накладення кваліфікованого електронного підпису передається до Державної казначейської служби, а після перевірки реквізитів — банку через систему електронних платежів.

Законодавство також передбачає випадки, коли стягнення коштів юридичної особи може здійснюватися без звернення до суду. Зокрема, це стосується визначеного Податковим кодексом податкового боргу, який виник унаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов’язань та не погашений протягом установленого строку.

Для ФОП та фізичних осіб принциповим є те, що навіть якщо конкретний механізм автоматизованого податкового стягнення на них не поширюється, борги можуть перейти на стадію виконавчого провадження, де з 23 жовтня застосовуватиметься значно ширша цифрова взаємодія з фінансовими установами.

Що варто перевірити до 23 жовтня

До набрання новими правилами чинності ФОП та фізичним особам варто перевірити насамперед наявність відкритих виконавчих проваджень, оскільки після розширення автоматизації швидкість пошуку рахунків та подальшого звернення стягнення на кошти може зрости.

Окремої уваги потребують несплачені штрафи, судові рішення та інші зобов’язання, щодо яких уже могли бути видані виконавчі документи. Для підприємців додатковим фактором ризику залишається податкова заборгованість, особливо якщо її тривалий час не погашати та не оскаржувати у передбаченому законом порядку.

Водночас нові правила не означають, що виконавці отримають право без будь-яких правових підстав забирати гроші з усіх рахунків громадян. Законодавчо встановлені обмеження щодо звернення стягнення на окремі види коштів і рахунків продовжують діяти, а дії державного або приватного виконавця можуть бути оскаржені.

Головна практична зміна з 23 жовтня полягає в іншому: коли законні підстави для примусового стягнення вже існують, технічний шлях від встановлення місцезнаходження грошей до їх списання має стати значно коротшим. Причому цифровий механізм охоплюватиме вже не тільки традиційні банківські рахунки, а й значно ширше коло платіжних інструментів, включно з електронними грошима.

Поділіться новиною