В суботу перед Великоднем не працювали і не їли жодних страв. Молилися і готувались до церковної служби.

“Велика рідкість, щоб Благовіщення збігалось із Великоднем. Загалом господині мали в четвер напекти пасок, але було дозволено і в суботу завершувати справи по хаті, допекти пиріжків і приготувати різні страви. А в цьому році господині мають все встигнути зробити до п’ятниці, адже на Благовіщення “навіть пташка гнізда не в’є”. Тобто мали всі відпочивати, молитися, готуватися до всенічної служби в церкві. Працювати категорично забороняється”, – пояснила історик.

“Дорослі люди в суботу суворо постували і практично нічого не їли. Ретельно складали зранку чи пообіді великодній кошик, який використовували тільки раз на рік. В центральних областях він був плетений із лози, а на Заході – вирізаний із дерева короб. Клали велику паску і кілька невеликих, 12 яєць, часник, хрін, цибулю, сало, ковбасу, пироги, великодню хлібину. На Західній Україні додавали бринзу. Також клали в кошик те, що люди виробляли чи яка була професія. Пасічник брав мед, мельник брав борошно, а в кого була корівка – брав масло чи сметану. Це було важливо для процвітання власної справи. Багаті українці клали печену ягнятину, кишки (ковбаса, начинена кашею і м’ясом), смажену рибу і смачні дари для родини”.

До вибору одягу підходили також дуже ретельно.

“Зараз відроджується традиція гарно вдягатись до церкви. В радянські часи українцям забороняли ходити в храми, вчителі чергували, щоб не пропускати учнів. Традиційно українці мали гарний святковий одяг, який був вишитий. Вдягали його на Різдво, Великдень, весілля чи поминки до родичів. Також в кошик клали вишитий рушник, який прикривали всі продукти під час шляху до церкви. Виходили до церкви після обіду в суботу і стояли всю ніч на службі”.

Поділіться новиною