Після цього на наступний день протести спалахнули з новою силою. В результаті кинутої невідомим бомби було вбито вісім поліцейських, поранено щонайменше 50, і що послідувала перестрілці було поранено щонайменше четверо робітників (за деякими даними, до п’ятдесяти убитих і поранених).

За звинуваченням в організації вибуху вісім робітників-анархістів були засуджені до повішення. За пропозицією американських робітників, наметивших свою страйк на 1 травня 1890 року саме в пам’ять про страчених, Паризький конгрес II Інтернаціоналу (липень 1889 року) оголосив 1 травня 1890 року Днем солідарності робітників усього світу і запропонував відзначити його демонстраціями із вимогою 8-годинного робочого дня та іншими соціальними вимогами.

У 1918 року в РРФСР це свято стало державним під назвою День Інтернаціоналу. Назва свята неодноразово змінювалося в офіційно виданих календарях. Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби, мав «політичне забарвлення» і відзначався демонстраціями, прикрашеній портретами політичних діячів, передовиків виробництва, гаслами.

Він і сьогодні відзначається в 142 країнах світу і називається по-різному: День весни, Свято весни і праці, День праці, Свято трудящих, День солідарності трудящих і т. п. Демонстрації в цей день теж проходять, але в основному мирні. Їх мета — нагадати урядам країн про проблему безробіття та покращення соціальних стандартів.