За останні два місяці в Україні згоріло понад 150 АЗК. Такі дані наводив недавно CEO мережі WOG, колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. За його словами, на перший погляд, це нагадує ситуацію в росії, але результат – кардинально різний.

«У росії після ударів виникають черги на заправках, дефіцит пального в окремих регіонах і перебої з постачанням. В Україні ж таких проблем немає. Причина – диверсифікований паливний ринок. У нас десятки постачальників, різні маршрути імпорту, конкуренція та розгалужена логістика», – написав у Фейсбуці Андрій Пивоварський.

Схожий висновок зробив минулої п’ятниці під час години запитань до уряду у Верховній Раді і міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. Він констатував, що станом на зараз дефіциту пального для цивільного сектору в Україні немає, ринок забезпечений, імпортний ресурс контрактується, логістика працює.

Але ворожі атаки вже змушують і вносити корективи в режим роботи АЗС, і посилювати захист станцій, і опрацьовувати альтернативні варіанти забезпечення споживачів пальним.

Мобільність для стабільності

Ускладнення безпекової ситуації вже стало підставою для мережі WOG запровадити з 1 липня на своїх АЗК у Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській областях, а також на частині АЗК Полтавської області особливий режим функціонування, який, зокрема, передбачає припинення роботи з 21.00 до 7.00.

Також на автозаправних комплексах почали встановлювати захисні габіони.

І, як вважає аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко, подібні захисні заходи на багатьох АЗК мають стати не правом, а обов’язком.

«Потрібно зобов’язати тих, хто працює в межах 100 кілометрів від лінії бойового зникнення, зробити хоча б мінімальний захист. Сітки, мішки з піском, бетонні блоки – це все має працювати. Оператори кажуть, що в них на це грошей не вистачає, але тут теж є пропозиція: для цих заправок варто скасувати або зменшити податки на час дії воєнного стану. Не знаю, наскільки піде на це влада. Але її треба спонукати до цього. І, насамперед, йдеться про авансовий платіж податку на прибуток», – наголошує фахівець.

Під час години запитань до уряду у Верховній Раді міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев спробував пояснити над чим і з ким працює уряд, аби у нинішніх умовах забезпечити постачання пального.

«Ми дуже детально працюємо зараз з обласними військовими адміністраціями і з ринком, консультації відбуваються щоденно для того, щоб в різних регіонах напрацювати різноманітні моделі, які допоможуть отримати пальне в регіонах, розподілити його, захистити АЗС. Приміром, робити підвезення пального з коліс, без накопичення ресурсу на місці. Так само обговорюється з ринком механізм можливого страхування, чи створення спільного фонду, який дозволить компенсувати чи  фінансувати відповідні заходи», – зазначив міністр.

Трохи конкретики додає Олег Григоров, начальник Сумської обласної військової адміністрації, який цими днями мав зустріч з власниками та представниками мереж автозаправних станцій Сумської області.

«За результатами наради напрацювали механізм, щоб область мала стабільний доступ до пального навіть в умовах постійних ворожих атак. Опрацьовуємо спрощення процедур для тимчасової роботи мобільних і модульних АЗС на період відновлення пошкоджених станцій», – зазначив посадовець.

Як вважає експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук, зараз потрібно терміново внести зміни до законодавства і дозволити хоча б тимчасово, на період дії воєнного стану, використання мобільних автозаправних комплексів. І не тільки в прифронтових регіонах, а взагалі по Україні.

«Нічого складного тут немає. Просто внести зміни до діючого законодавства і дозволити працювати таким автозаправним комплексам, бо ще ж треба закупити відповідне обладнання для таких бензовозів, обладнати їх. А цього робити ніхто не буде, поки не буде законодавчого дозволу. Також ще треба розробити процедуру обліку проданого пального. І якщо сьогодні не спрацювати на випередження, а ми розуміємо, що немає жодних підстав вважати, що росія призупинить знищення роздрібної інфраструктури, то ми будемо мати проблеми», – каже фахівець.

Запас для стійкості

Дефіциту пального в Україні немає, імпортний ресурс контрактується, логістика працює. Але такий висновок, який озвучується і урядовцями, не убезпечив ринок пального від поновлення розмов на тему формування мінімальних запасів нафтопродуктів.

Весняна ситуація з пальним, коли через кризу в Ормузькій протоці виникли проблеми з контрактуванням пального, стали, мабуть, достатнім аргументом, аби переконати декого з урядовців, що в країні потрібно створювати запаси пального. Тим більше, що є спеціальний закон, який зобов’язує це робити. Але наскільки це виправдано в умовах регулярних ворожих атак на нафтобази та АЗС.

Аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко називає ще дві можливі причини: чому зараз знову згадали про ідею створення мінімальних запасів пального:

«Можливо хтось з учасників ринку подумав, що можна ще в один спосіб спробувати підзаробити на тих, у кого немає можливості зберігання. І пролобіював це. Друга причина, і вона є найбільш вірогідною, у владі згадали про зобов’язання щодо вступу в ЄС».

Нагадаємо, згаданий закон ухвалювався якраз задля виконання Україною зобов’язань щодо імплементації відповідної Директиви ЄС.

Представники ринку пального погоджуються з доцільністю і потребою створення запасів пального, але пов’язують це з наявністю достатніх підземних сховищ. Держава начебто обіцяє облаштувати відповідні потужності. Інша справа – наскільки швидко це буде зроблено і за чий кошт. Ворожі атаки теж вказують на те, що поспішати з формуванням таких запасів все ж не варто. На цьому наголошує і експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.

«Питання створення резервних запасів пального дуже важливе і у нас ця проблема ще з 2007 року тягнеться. Але це питання має бути відкладене до закінчення війни. Бо, як тільки ворогу буде відомо, що кудись приїхали хоча б два бензовози, то завтра туди може прилетіти п’ять дронів. Всі запаси, які є, торгуються нині практично з коліс і по-іншому зараз не може бути».

І ця реальність вже вносить свої корективи. За словами аналітика консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренка, посилення атак на АЗС та інші нафтогазові об’єкти вже змусило навіть найбільш завзятих лобістів ідеї створення запасів відкласти її, бо під час війни цього однозначно не варто робити.

Поділіться новиною