У 2017 році Україна мала повернути за своїми зовнішніми боргами разом із відсотками близько 2,4 млрд доларів.

Зараз платежі будуть більшими майже на мільярд. У 2019 – ще на 2,5 млрд доларів більше, адже завершиться термін відстрочки за боргами, яку Київ отримав у 2015-му.

Загалом, за 2018-2022 рр. повернення зовнішнього державного і гарантованого країною боргу разом із відсотками коштуватиме Києву майже 25,5 млрд доларів.

У цей період Україна входить із валютними резервами НБУ, що на 1 січня 2018 року становили 18,8 млрд доларів. За 2017 рік вони зросли завдяки 1 млрд траншу від МВФ та 1,3 млрд доларів, які сам НБУ придбав на валютному ринку.

Під час попередньої реструктуризації українська влада очікувала, що великі зовнішні борги повинні погашатися за рахунок кращої роботи економіки: зростанню виробництва, експорту та інвестицій

Бюджет 2018 розрахований на прогнозі, що ВВП країни зросте на 3% проти 2%, що очікуються за підсумками 2017 року. Офіційні дані щодо цього показника мають з’явитися незабаром.

У минулому бюджеті уряд так само закладав 3% росту економіки. Проте ці очікування не справдилися. І це попри те, що інфляція значно перевищила прогнози. На кінець року цей показник становив 13,7% замість 8%.

Але навіть якщо цьогорічні прогнози справдяться, таких темпів росту недостатньо, аби підтримувати на належному рівні усі внутрішні видатки і розплачуватися із зовнішніми боргами. Про це говорять експерти і визнають урядовці.

За такої ситуації “підстраховкою” мали б стати чергові позики МВФ та інших міжнародних партнерів України. Проте останню порцію кредиту від МВФ за програмою розширеного фінансування Київ отримав у квітні 2017

З літа минулого року почалися розмови про уповільнення реформ в Україні, які під кінець року вилилися у зауваження міжнародних кредиторів. Серед них:

• забезпечення ефективної роботи антикорупційних органів, включно із початком роботи Антикорупційного суду,
• продовження реформ в енергетиці, зокрема й підвищення тарифів на газ для населення,
• відкриття ринку землі, як одного з найбільших активів для залучення інвестицій

Все це накладається на наближення чергового передвиборчого періоду. У 2019 мають відбутися і президентські, і парламентські вибори. Імовірність впровадження непопулярних реформ стає меншою.

У Основних засадах грошово-кредитної політики на 2018 рік, документі, що визначає головні цифрові “маяки” економіки, йдеться, що ключовим політичним ризиком для стабільності може стати повільне провадження реформ, передбачених програмою з МВФ. Через це не виключена і затримка із надходженням грошей від міжнародних донорів.

“Економічні наслідки такого розвитку подій погіршуватимуться з огляду на наближення пікових виплат за державним та квазідержавним боргом у 2018 – 2019 роках”, – вважають у Нацбанку.

Ще один варіант виплати боргів обговорювався після того, як у вересні 2017-го, вперше після зміни влади, Україна вийшла на світові фінансові ринки і успішно продала євробонди на 3 млрд доларів.

Тоді оглядачі припускали, що Київ готує запасний варіант на випадок, коли передвиборча боротьба не дозволить отримати гроші МВФ та інших міжнародних кредиторів.

Проте міністр фінансів Олександр Данилюк відкинув такі припущення.

“Ми будемо виходити на ринки, коли нам це буде потрібно, і розраховуємо, що зможемо залучати кошти значно дешевше, ніж зробили це зараз”, – заявляв урядовець.

“Чи зможемо ми відмовитися від співпраці з МВФ, якщо сама вона, крім іншого, є запорукою того, що до наших цінних паперів є інтерес?” – додав він.

Поділіться новиною