У вересні цього року відбудеться перший автоматичний обмін фінансовою інформацією між Україною та понад 100 країнами, включаючи усі європейські. Він розкриє наявність та розмір доходів українців для подальшого їх оподаткування в Україні, а також може завдати багато клопоту українським біженцям, які отримують допомогу в європейських країнах, маючи при цьому доходи на батьківщині. Хто ще в зоні ризику і як можна легально уникнути автообміну ?

Що зміниться

Державна податкова служба отримала схвалений Глобальним Форумом ОЕСР Звіт про зрілість системи управління інформаційною безпекою в Україні та обмін інформацією для податкових цілей. Про це повідомляє прес-служба Податкової.

“Це означає, що у ДПС з’явиться інформація про стан банківських рахунків резидентів України за кордоном, а також ціла низка фінансової інформації про учасників міжнародних груп компаній у розрізі іноземних юрисдикцій щодо сплати податків, обсягів доходів, видів діяльності, чисельності працюючих та багато іншого “, — пояснив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев.

Перший обмін інформацією має відбутися вже у вересні 2024 року, вивчатимуться дані за період з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2023 року. Під дію цієї норми потраплять не лише рахунки українців у банках, зокрема Wise, Revolut, Zen та інші, а й рахунки інвестиційних, страхових та інших компаній. Загалом до міжнародного обміну за стандартами CRS приєдналося понад 100 країн, у тому числі всі європейські.

Це означає, що українська влада отримає інформацію про всі рахунки українських резидентів за кордоном, а іноземні країни — про кошти українських біженців.

Яку інформацію про рахунки клієнтів “зіллють” банки?

Банки, фінансові компанії, фонди, що ведуть рахунки клієнтів, формують звіт із наступними відомостями:

Відомості про громадянина:

• прізвище, ім’я, по батькові (по батькові — за наявності),
• адреса постійного місця проживання,
• юрисдикція податкового резиденства,
• індивідуальний податковий номер,
• Дата та місце народження.

Інформація про фінансові рахунки:

• відомості про підзвітну фінансову установу, яка надала інформацію (банк, фінансову, інвестиційну або страхову компанію),
• залишок коштів на банківському рахунку станом на кінець звітного року,
• загальна сума всіх коштів, сплачена або зарахована на фінансовий рахунок на користь його власника протягом календарного року.

Що податкова робитиме з цією інформацією

Згідно з перехідними положеннями Податкового кодексу, у зв’язку з тим, що в Україні діє правовий режим військового стану, такі дані не будуть вважатися податковою інформацією для громадян України, які мають рахунки в іноземних банках, що не перевищують еквівалент 250 тис. дол. на 31 грудня календарного року.

Водночас, як каже податковий консультант Олександр Зарайський, хоча інформація із системи не може бути використана для нарахування податків, це не забороняє податківцям направити вам запит на надання пояснень та документів про те, з якою метою було отримано рахунок та які кошти на нього надходили.

“Чи робитимуть так податківці і щодо кого — сказати складно. Технічно податківці отримуватимуть інформацію про кілька мільйонів людей. Тому обробити всіх буде дуже складно“, — зазначає експерт.

Однак, якщо такий запит таки буде направлений – на нього потрібно реагувати. Адже якщо податкова не отримає відповіді, то перше, що може світити людині, — це штраф у розмірі 8 тис. грн.

“Навіть якщо запит повертається без вручення, згідно із законом він вважається врученим. У гіршому випадку в такому випадку у податківців з’являється підстава на перевірку. І ця перевірка вже буде проводитися на підставі тієї інформації, яка є у податкової. В тому числі отриманої з того самого обміну інформацією“, — розповідає Зарайський.

Тому перше, що радить експерт, — це актуалізувати дані щодо свого місця проживання, щоб не пропустити ймовірний лист від податківців.

Поділіться новиною