- Частині переселенців можуть призупинити виплати у липні
- Як українські АЗС перебудовують свою роботу після ворожих атак
- В Україні зафіксували рекордний дефіцит працівників
- Відстрочка чи бронювання: у Міноборони пояснили різницю
- Тариф на газ з 1 серпня 2026 року: скільки доведеться платити за 1 кубометр
62,5 млрд грн у підозрілих операціях виявив Фінмон торік
19.02.2025
В які органи найчастіше відправляють повідомлення?
1 750 940 повідомлень про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, надійшло до Державного фінансового моніторингу. 82% з них стосувалися порогових операцій. 99% повідомлень надходять від банків. Найбільше матеріалів перенаправили до Нацполіції та СБУ.
1,7 млн повідомлень про фінансові операції перевірив Держфінмоніторинг. За рік повідомлень побільшало на 23%. 99% повідомлень про необхідну перевірку подають банки, тоді як усі інші надходять від небанківських установ (кредитні спілки, страхові компанії, ломбарди, тощо).
Рік до року зростає кількість повідомлень про підозрілі операції – 5% у 2021 році проти 18% торік. Втім переважна більшість все ж стосується порогових операцій — 82% або 1,44 млрд.
Понад 1 тис. матеріалів після перевірки було направлено до відповідних органів. Їх загальна сума склала 62,59 млрд грн.
Найбільше матеріалів направляють до Національної поліції — 31% (323 справи). Ще 27% або 289 повідомлень — до СБУ та 15% чи 156 матеріали — до НАБУ. Сумарно усі ці справи оцінюються у 37,39 млрд грн.
Від початку повномасштабної у 3,3 рази побільшало матеріалів, як Держфінмоніторинг направляє до ДБР (11% або 118 матеріалів). Водночас кількість матеріалів, направлених до Податкової, скоротилася аж у 2,5 раза до 95 справ.
Найменше матеріалів надійшло до Офісу Генпрокурора – 7% (71). Ще 1 матеріал був направлений до розвідувальних органів.
Контекст
Держфінмоніторинг перевіряє фінансові операції двох видів: порогові та підозрілі.
Порогові фіноперації — ті, сума в яких дорівнює чи перевищує 400 тис. грн та має хоча б одну із наведених ознак: прояв сепаратизму\тероризму, ризик фальсифікації рахунків фактур (інвойсів) у зовнішньоекономічній діяльності, дистанційне відмивання коштів тероризму, багато готівки в обігу та неналежне виявлення та санкціонування підозрілих особою публічних діячів.
Підозрілі фіноперації не залежать від суми, а лише від наявності підозр та доказів у банку, який обслуговує людину. На це може впливати поведінка особи, невідповідність наданої інформації та інші чинники.




