Безоплатне отримання землі — право кожного повнолітнього українця, зафіксоване законодавчо. Але 2025 рік несе із собою нові виклики: діє воєнний стан, що впливає на реалізацію цього права. Ба більше — навіть після його завершення держава залишає за собою право відмовити у наданні ділянки. І не завжди це порушення прав — найчастіше відмова є законною.

Згідно із Земельним кодексом України, кожен повнолітній громадянин може один раз безоплатно отримати ділянку із земель державної або комунальної власності. Види та площа земель різняться залежно від цільового призначення:

• до 2 га — для ведення особистого селянського господарства;
• до 0,12 га — для садівництва;
• до 0,25 га — для будівництва в селі (у містах — до 0,10 га);
• до 0,10 га — для дачного будівництва;
• до 0,01 га — для гаража;
• у розмірі земельного паю, визначеного для місцевих сільгосппідприємств — для фермерства.

Пільгові категорії, такі як учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та родини загиблих, мають переважне право на виділення ділянки. Проте навіть вони не можуть отримати землю, якщо вже скористались своїм правом раніше.

Воєнний стан і повна заборона передачі землі

Головна причина відмов у 2025 році — юридична заборона безоплатної передачі земель під час воєнного стану. Стаття 122 Земельного кодексу чітко забороняє:

• передавати землю державної або комунальної власності у приватну власність;
• видавати дозволи на розробку документації;
• здійснювати реєстрацію нових земельних ділянок у кадастрі з метою безоплатного виділення.

Відповідно, навіть якщо громадянин подасть усі документи, держава може законно відмовити до завершення воєнного стану.

Типові причини відмови: що говорить закон

Окрім форс-мажорних обставин, є низка юридичних і технічних підстав, з яких громадяни отримують офіційні відмови, наголошують юристи “Безоплатної правничої допомоги“. Відповідно до регламенту роботи кадастрового реєстратора, найчастіше відмовляють у таких випадках:

• неповний пакет документів. Державний кадастровий реєстратор перевіряє подані документи протягом 14 робочих днів. Якщо документів бракує (наприклад, відсутні копії паспорта, ІПН, графічні матеріали чи заява), заяву відхилять;
• невідповідність законодавству. Документи повинні відповідати нормам Земельного кодексу та іншим нормативним актам. Наприклад, якщо ділянка розташована в зоні, де приватизація заборонена (природоохоронні території, землі промислового призначення), вам відмовлять;
• проблеми з розташуванням ділянки. Відмова можлива, якщо ділянка перетинається з іншою, вже зареєстрованою ділянкою або якщо ділянка перебуває поза межами повноважень кадастрового реєстратора, до якого подано заяву;
• повторне використання права на приватизацію. Якщо ви вже отримали ділянку для певного цільового призначення (наприклад, для садівництва), повторно претендувати на таку ж категорію землі не можна.

Що робити у разі відмови

Якщо вам відмовили у наданні ділянки, уважно ознайомтеся з причинами, зазначеними в рішенні кадастрового реєстратора. Ви можете:

• усунути недоліки (наприклад, додати відсутні документи) і подати заяву повторно;
• оскаржити рішення в адміністративному порядку через звернення до вищого органу Держгеокадастру;
• звернутися до суду, якщо вважаєте відмову незаконною.

Як уникнути відмови: поради для заявників

Щоб підвищити шанси на отримання землі, дотримуйтесь таких кроків:

• перевірте право на приватизацію. Переконайтеся, що ви не використовували своє право на безоплатну землю для обраного цільового призначення. Це можна уточнити в органах Держгеокадастру;
• виберіть ділянку правильно. Використовуйте Публічну кадастрову карту України, щоб перевірити доступність ділянки, її цільове призначення та відсутність накладок з іншими ділянками;
• зберіть повний пакет документів. Зазвичай до заяви додають копію паспорта та ІПН, графічні матеріали з позначенням місця розташування ділянки та документи, що підтверджують пільги (для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю тощо);
• зверніться до правильного органу. Подайте клопотання до місцевої ради (сільської, селищної, міської) або територіального управління Держгеокадастру за місцем розташування ділянки;
• слідкуйте за змінами законодавства. Регулярно перевіряйте офіційні джерела, такі як сайт Верховної Ради чи Держгеокадастру.

Поділіться новиною