Гроші українців перебувають під “прицілом” податківців – у травні Державна податкова служба (ДПС) розіслала близько трьох тисяч запитів із вимогою пояснити походження коштів. Що, втім, дало свої плоди – після цих повідомлень кілька сотень “тіньовиків” стали вести власні бізнеси легально та оформили ФОП.

Одначе в експертному середовищі зазначають: реальними наглядачами за доходами громадян є банки. Оскільки саме вони можуть не просто просити пояснити походження коштів, а фактично змушувати до цього – наприклад, блокуючи рахунки.

Що саме стоїть за “листами щастя” від податкової, чому підприємцям варто виходити з тіні, а також хто може спокійно торгувати в інтернеті й нікому не звітувати – розбирався OBOZ.UA.

Кому податкова розсилає “листи щастя”

У самій податковій розповіли, що у травні 391 українець вивів свою діяльність з тіні, зареєструвавши ФОП. Зробити ж це вони вирішили після “листів щастя” від ДПС.

• Їх було надіслано 3 тис. платникам податків.
• У листах податківці просили “пояснити походження коштів”.

Тобто, за словами самих податківців, вони виявили 3 тис. платників податків, походження коштів у яких зрозуміти не змогли. Для цього їм надіслали відповідні листи, після яких майже чотири сотні українців фактично зізнались у тому, що працювали у тіні, а тому стали законослухняними, зареєстрували ФОП і тепер ведуть свої справи “в білу”.

Виходить – перемога?

Дивлячись, із якого боку зайти. Адже, як розповіла OBOZ.UA податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генеральна директорка компанії “Е.С.Консалтинг” Олександра Томашевська, з одного боку, так – зі всього, що ці ФОПи зароблять уже після реєстрації, податки вони сплатять. Однак із того, що було зароблено до реєстрації, – навряд. В усякому разі, поки добровільно не подадуть декларацію.

“У нас немає ще кейсів таких, що податкові органи самостійно щось донараховували. Річ у тім, що в них є лише факт отримання доходу – але вони не можуть сказати заплати негайно. Чому? Бо це незаконно – адже термін сплати податків не настав, це все тільки через рік декларується”, – пояснила Томашевська.

Єдине ж, що податкова може, за її словами, – це, власне, надсилати листи-нагадування, в яких проситиме звернутись до органів ДПС та задекларувати свій дохід.

Якщо ж цього не зробити, то далі, за словами експертки, можливі два варіанти розвитку подій. І залежатимуть вони від суми доходу.

• Якщо суми були порівняно незначні, “можливо, податкові органи не будуть наполягати”.
• Але якщо це була велика сума – наприклад, пів мільйона або мільйон гривень, – “може вони й будуть активуватися”.

Що, власне, визнали й у самій податковій, де зазначили:

• більшість платників отримала “незначну кількість переказів на невеликі суми” на свої рахунки;
• тому ця інформація “накопичується для подальшого аналізу та використання при здійсненні заходів податкового контролю”.

З іншого боку, зазначила Томашевська, як саме здійснюватиметься цей контроль, сказати складно. Оскільки “механізм впливу – це просто тиск із їхнього боку”.

Що, знову ж, фактично й визнали податківці. Вони розповіли, що наразі вже опрацьовується інформація з Системи обліку даних РРО за травень, “тож така розʼяснювальна робота буде постійною”.

З іншого боку, визнала Томашевська, наразі листи від податкової фактично можна ігнорувати. Оскільки “поки ви не здали декларацію, не нарахували ці податки, на вас неможливо вплинути”.

Утім, підкреслила експертка, однозначно казати, як поведуться податківці, зараз не можна. Адже “це дуже нова історія”. Тож не виключено, що таке ігнорування все ж може обернутись великими проблемами.

Банки страшніші за податкову?

Однак, навіть якщо весь тиск податкової обернеться для тіньовиків написанням прохань легалізуватись, спокійно продовжити працювати у таких підприємців усе одно може не вийти. Адже за них візьмуться банки.

“Те, з чим ми стикаємося найчастіше, – це тиск з боку банківської системи. Вони дійсно можуть тероризувати клієнтів. При чому скільки завгодно часу”, – розповіла експертка.

Річ у тім, що законодавство зобов’язує банки перевіряти джерела походження коштів своїх клієнтів – за законом “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. При цьому під перевірку можуть потрапити будь-які транзакції, які виглядають підозріло, не відповідають фінансовому стану або звичним операціям клієнта. Особливо якщо йдеться про великі суми.

“Вони можуть заблокувати рахунок і вимагати різні документи. Дайте договори такі, дайте договори сякі, підтвердьте типологію вашої діяльності, поясніть, як ви гроші заробляєте, дайте сторінки в інтернеті, де ви розміщуєте свої пропозиції. Є вкрай важкі випадки, де людина вже не знає, що дати тому банку, щоб отримати доступ до грошей”, – розповідає Томашевська.

При цьому найчастіше, за її словами, банки вимагають податкову декларацію. Тобто все замикається на тому, “як ви задекларували свої доходи, як ви їх отримали”.

Тож виходить так, що рано чи пізно, але працювати “в білу”, схоже, доведеться все-таки всім. Адже навіть якщо податкова й продовжуватиме просто просити вийти з тіні, банки фактично змушуватимуть до цього.

Утім, прикметно, навіть наявність декларації не завжди допоможе уникнути проблем. Оскільки, за словами експертки, є банки, які навіть за такої умови можуть відмовити в обслуговування. Бо бачитимуть у такому клієнті того, хто створює для них ризик.

Поділіться новиною