Нацбанк України з 24 червня 2026 року переходить до платної моделі обслуговування учасників системи BankID, яка від початку повномасштабної війни працювала для них безкоштовно. Про це під час Ukraine Fintech Week’26 у Києві повідомила заступниця директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Васильєва.

За словами представниці Нацбанку, регулятор уперше вводить фіксовані тарифи на підключення та використання сервісу. Вартість приєднання становитиме 21,6 тис. грн для абонента-ідентифікатора та 16,8 тис. грн для абонента-надавача послуг. Підключення додаткового вузла або порталу для будь-якого типу учасників коштуватиме 12 тис. грн.

Окремо встановлено плату за обробку одного успішного електронного підтвердженого ідентифікатора – 30 коп. При цьому тарифи стосуватимуться лише учасників системи, а не фізичних осіб, які користуються BankID.

НБУ не запроваджуватиме щомісячної плати за супровід, але залишає транзакційний тариф, який розподілятиметься між банком-ідентифікатором і комерційним постачальником послуг. Васильєва також нагадала, що міжабонентський тариф раніше був знижений удвічі й залежно від обсягу переданих даних становить 2, 4, 7 або 9 грн за операцію.

Наразі в системі працюють 38 банків-ідентифікаторів, які охоплюють майже весь портфель фізичних осіб банківської системи, а також 112 постачальників послуг. Регулятор розширює коло потенційних ідентифікаторів: до нього можуть долучатися не лише банки, а й платіжні установи. Зокрема, заявку на участь уже подала NovaPay, що дасть змогу компанії забезпечити клієнтам доступ до державних і комерційних сервісів через BankID.

Паралельно НБУ відкриває можливість передавати через систему дані фізичних осіб-підприємців – відомості з ЄДР, КВЕД та інформацію про ліцензії. Банки-ідентифікатори зможуть передавати як дані фізичних осіб, так і інформацію про них як про ФОП, якщо клієнт зареєстрований підприємцем.

У межах переходу до нових схем електронної ідентифікації регулятор посилює вимоги до безпеки. Банки-ідентифікатори повинні будуть застосовувати двофакторну автентифікацію з динамічним фактором, проходити щорічні тести на проникнення та оцінку ефективності своїх захисних заходів. Також у систему планують додати параметр, який дозволить постачальникам послуг перевіряти спосіб ідентифікації користувача – фізична присутність, відеоверифікація чи шеринг документів через Дію.

Окремо на обговорення винесено ініціативу щодо маркування потенційно скомпрометованих транзакцій. Такий механізм має забезпечити учасникам сигнал про ризики без розкриття персональних даних користувача.

Поділіться новиною