Існує таке поняття як дебіторська заборгованість. Йдеться про борги компаній, фізичних осіб чи навіть держави перед підприємством. Наприклад, коли компанія оплатила товар, а виконавець не відправив його, то це і є дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість класифікується зокрема за способом погашення:

1. товарна заборгованість – погашається товарами, послугами чи роботами;
2. грошова – коштами у певній валюті.

Також вона поділяється на такі типи:

• нормальна або звичайна дебіторська заборгованість – якщо час на сплату боргу ще не настав;
• сумнівна – сторона не виконала зобов’язання у зазначені терміни та не надала жодних гарантій, що зробить це у майбутньому;
• безнадійна – у цьому випадку борг не буде повернено, або минув строк позивної давності.

Дебіторська заборгованість виникає, коли, наприклад, контрагент відкриває магазин продовольчих товарів і домовляється з постачальниками про виплату по факту його реалізації. В цьому випадку контрагент має дебіторську заборгованість перед підприємством,
– йдеться у матеріалі.

Водночас кредиторська заборгованість – це відповідальність підприємства перед контрагентами, тоді як дебіторська – це вже відповідальність контрагентів перед підприємством.

У разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість про погашення, платник формує резерв сумнівних боргів. Про це йдеться на сайті Державної податкової служби.

У разі списання дебіторської заборгованості (щодо якої не створено резерв сумнівних боргів) фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

 Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, які були підтверджені документами.

Поділіться новиною