- До кінця липня 17-річні українці можуть пройти обов’язкову постановку на військовий облік онлайн
- Частині переселенців можуть призупинити виплати у липні
- Як українські АЗС перебудовують свою роботу після ворожих атак
- В Україні зафіксували рекордний дефіцит працівників
- Відстрочка чи бронювання: у Міноборони пояснили різницю
Для кого діє в Україні посилений фінансовий моніторинг
29.04.2026
Українці, які здійснюють або збираються виконати фінансові операції на значні суми, мають бути готовими до того, що банк вимагатиме показати інформацію про походження грошей. Така перевірка — це фінансовий моніторинг, який банки проводять для того, щоб запобігти податковим порушенням та махінаціям. Проте є категорії українців, для яких постійно діє посилений фінансовий моніторинг.
Про це повідомили аналітики YouControl у відповідь на запит Економічної Правди.
Посилений фінансовий моніторинг, як правило, торкається топпосадовців. Це:
- депутати;
- міністри;
- посли;
- представники вищого командування Збройних сил України (ЗСУ);
- очільники усіх політичних партій тощо.
Вони вважаються політично значущими особами (politically exposed person — PEP), тож у банках та інших фінансових установах для таких людей має діяти посилений фінансовий моніторинг. Перевірки щодо походження грошей відбуватимуться впродовж усього життя й поширюється також на всіх осіб, які пов’язані з топпосадовцями.
Скільки в Україні політично значущих осіб
Аналітики з’ясували, що 30 000 громадян в Україні зараз підпадають під категорію політично значущих осіб, а 140 000 осіб визнано такими, шо мають зв’язки з PEP. Ще 7500 людей опинилися одразу у двох категоріях — PEP, які мають зв’язки з іншими топсобами (наприклад, родина, члени якої є депутатами або ж співвласники бізнесу, які колись були на посадах в уряді чи перебували у керівному складі держкомпаній).
Нагадаємо, рахунки українцям, у випадку фінансових порушень, блокують банки. Також фінансові установи можуть:
- оцінювати ризики;
- вимагати від клієнта надати документи щодо походження грошей;
- скасувати операцію.
Натомість Державна служба фінансового моніторингу лише отримує від банків певну інформацію щодо клієнтів та аналізує її. Якщо помічають можливий злочин — попереджають про це правоохоронців.




