В Україні ринок праці входить у складний період, через мобілізацію, еміграцію та дефіцит кадрів зростає ризик тінізації, а частину вакансій планують закривати трудовими мігрантами з Азії та Кавказу. Попри це, держава створила вже понад 45 тисяч офіційних робочих місць і видала грантів на 8 мільярдів гривень.

Про це розповіла директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк в коментарі ЗМІ. За її словами, попри дозвіл на виїзд чоловіків віком 18-22 роки, служба не фіксує масового відтоку молоді.

Кількість зареєстрованих шукачів роботи цієї категорії навіть зменшилася – з 7,6 до 6,5 тисяч осіб. Молодь при цьому становить лише 6-8% від загальної кількості безробітних, і така частка залишається стабільною. Водночас кадровий дефіцит наростає.

Після початку повномасштабної війни з ринку праці зникли десятки тисяч фахівців, особливо у промисловості, будівництві, медицині та сфері послуг. Зазначається, що це змушує державу та бізнес шукати альтернативи – зокрема, розглядається працевлаштування іноземців.

До 2022 року Україна щороку видавала 16-20 тисяч дозволів на роботу для громадян інших країн, а нині, за словами представників Служби зайнятості, приблизно 15% роботодавців уже готові брати працівників з-за кордону – передусім із країн Азії та Кавказу.

Показовий приклад – меблеве підприємство на Закарпатті, яке заявило про потребу у 160 робітниках із Бангладешу. Після втручання служби частину вакансій закрили українцями – переселенцями з Донеччини, яким роботодавець надав житло та соціальний пакет. Така практика стає трендом, адже компанії, що пропонують нормальні умови праці, компенсацію оренди або гуртожитки, швидше знаходять людей.

Наприклад, у Дніпропетровській області кілька підприємств, які гарантували гідну зарплату і часткову оплату житла, залучили понад 100 електрогазозварників із прифронтових регіонів. Паралельно держава стимулює легальне працевлаштування через компенсаційні програми.

Роботодавці, які беруть людей з інвалідністю, можуть отримати 80-120 тисяч гривень на облаштування робочого місця. Тим, хто приймає внутрішньо переміщених осіб, компенсують 8 тисяч гривень зарплати протягом трьох місяців, а для людей з інвалідністю – до пів року. Завдяки цим програмам створено десятки тисяч робочих місць навіть у прифронтових регіонах.

Окремий виклик – “тіньовий” сектор, який, за оцінками експертів, охоплює сотні тисяч працівників. Неофіційне працевлаштування позбавляє людей соціального захисту – лікарняних, страхових виплат, права на безкоштовне навчання та стажу для пенсії. Крім того, це шкодить державі, адже саме податки з зарплат формують оборонний бюджет і соціальні фонди.

Поділіться новиною