Ситуація, коли в заповіті немає імен когось із близьких родичів — це не рідкість. Закон дозволяє людині самостійно вирішувати, кому залишити своє майно. Таке рішення може залежати як від особистих стосунків, так і від життєвих обставин.

За словами експерта, чинне законодавство дозволяє позбавити спадщини кількома способами:

• скласти заповіт і просто не вказати конкретну людину серед спадкоємців;
• звернутися до суду, щоб визнати особу негідним спадкоємцем — наприклад, якщо вона вчиняла протиправні дії щодо спадкодавця.

“Водночас існує категорія обов’язкових спадкоємців: неповнолітні, непрацездатні діти, непрацездатний чоловік або дружина, яких неможливо повністю позбавити спадку навіть за заповітом”, — наголосив Козляк.

Хто має право на спадщину незалежно від заповіту

Згідно зі статтею 1241 Цивільного кодексу України, держава гарантує обов’язкову частку спадщини для окремих родичів, навіть якщо їх не згадали в заповіті. До них належать:

• непрацездатні батьки людини;
• неповнолітні діти спадкодавця;
• повнолітні діти з інвалідністю або підтвердженою непрацездатністю;
• непрацездатний чоловік або дружина, які пережили спадкодавця.

Такі спадкоємці мають право на половину тієї частки, яку отримали б за спадкуванням за законом. Навіть якщо їх повністю виключили із заповіту, ця частка зберігається.

Втім суд може зменшити обов’язкову частку, якщо між спадкодавцем і спадкоємцем були серйозні конфлікти або існують інші важливі підстави.

Також до обов’язкової частки входять речі повсякденного користування та майно, передане за заповідальним відказом. Умови чи обмеження, прописані в заповіті, діють лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує гарантований законом мінімум.

Поділіться новиною