Він звернув увагу, що чоловіків можуть мобілізувати до 60 років, тоді як названий ним показник середньої тривалості життя становить близько 57 років. Про це Друзенко заявив телеканалу «Перший»
Порівняння віку та тривалості життя
Медик і волонтер вважає, що встановлена законом верхня вікова межа не враховує реального фізичного стану значної частини українських чоловіків. Свою позицію він пояснив порівнянням граничного віку мобілізації з тривалістю життя.
«Середня тривалість життя чоловіків в Україні — 57,3 року, мобілізація діє — до 60. Тобто чоловік помирає, і ще б йому 2,5 роки послужити», — заявив Друзенко.
Фізичні навантаження та стан здоров’я
Окремою проблемою він називає фізичні навантаження, з якими щодня мають справу військовослужбовці. Окопні умови, важке спорядження та постійна напруга можуть бути особливо складними для чоловіків старшого віку. На фізичний стан також впливають хронічні захворювання та тривалий стрес. Саме тому фактична придатність конкретної людини до виконання бойових завдань може суттєво відрізнятися залежно від віку та здоров’я.
Дискусії серед військових
У матеріалі зазначається, що серед військових обговорюють необхідність активніше залучати молодших людей, тоді як старших чоловіків доцільніше використовувати у тиловому забезпеченні або залишати працювати в економіці.
Раніше ми повідомляли, що у Генштабі ЗСУ тривають дискусії щодо можливого зниження граничного віку мобілізації з нинішніх 60 до 50–55 років. Водночас жодного рішення про таку зміну наразі немає.
Таким чином, Геннадій Друзенко підкреслює суперечність між законодавчо встановленим віком мобілізації та фактичними показниками тривалості життя українських чоловіків. Його слова відображають ширші дискусії про те, як враховувати фізичний стан і реальні можливості людей у системі мобілізації.
Порівняння з практикою інших країн
Якщо проаналізувати міжнародний досвід, то українська планка у 60 років справді виглядає винятково високою.
У більшості європейських країн мобілізація орієнтована на молодших громадян. Наприклад, в Австрії обов’язкова служба охоплює чоловіків від 18 до 50 років, але фактичний призов відбувається у 18–19 років, далі йдеться лише про резервні зобов’язання. У Данії після реформ 2026 року служать і чоловіки, і жінки, але віковий діапазон обмежений 18–26 роками. У Франції, Італії та Іспанії армії професійні, а резервні зобов’язання рідко сягають понад 40 років.
В Азії ситуація ще більш показова. У Південній Кореї служба обов’язкова для чоловіків від 18 до 28 років, у Сінгапурі — два роки служби з подальшим резервом до 40 років. В Ізраїлі чоловіки служать від 18 років, а резервні зобов’язання тривають до 40–45 років залежно від спеціальності.
У пострадянських країнах також немає настільки високої межі. У Росії призовний вік — від 18 до 30 років, резервні зобов’язання можуть тривати довше, але активна мобілізація не поширюється на 60‑річних; у Вірменії — від 18 до 27 років.
Таким чином, український граничний вік мобілізації у 60 років перевищує середні показники більшості країн світу, де активна мобілізація обмежується переважно 25–40 роками. Це підтверджує тезу Геннадія Друзенка про невідповідність між законодавчою нормою та реальними фізичними можливостями чоловіків.
