Вони стануть більш потужними та до них прийдуть додаткові кошти, як бюджетні, так і Світового банку.

Про це очільник освітнього відомства сказав в інтервʼю “Суспільному” під час візиту до Харкова. За його словами, зміни повʼязані зі структурою економіки країни, потенціалом та спроможністю самих університетів. Лісовий зауважив, що МОН відштовхується від демографічних показників та кількості студентів. Він підкреслив, що обʼєднання інженерно-педагогічної академії та Харківського університету ім. Каразіна адаптує заклади до змінених умов роботи під час війни й допоможе залучити гроші.

“Об’єднані університети більш потужні. Це приведе додаткові бюджетні кошти в університет Каразіна, частина з яких буде виділена на підготовку фахівців. І це приведе кошти Світового банку, бо він фінансує об’єднання університетів від одного мільйона до півтора мільйона доларів на розвиток”, – сказав керівник Міносвіти.

Він зазначив, що студенти УІПА, незалежно від того, вчаться вони на контракті чи бюджеті, продовжуватимуть навчання на тих же умовах та закінчать вже університет Каразіна. Лісовий вкотре підкреслив, що рішення про обʼєднання не означають припинення існування закладів освіти.

“Ціла низка харківських університетів є абсолютно унікальними. Питання, як ми можемо їх підсилити, залучити державні та міжнародні інвестиції для їх розвитку. Питання, як дати цим університетам зберегтися у цей кризовий період”, – сказав міністр освіти.

Він зауважив, що реорганізація не стосуватиметься галузевих університетів, таких як Харківський політехнічний університет. У МОН очікують, що там будуть готувати фахівців відповідної галузі, а не маркетологів, юристів, економістів.

Те ж саме стосується і Харківського національного педагогічного університету ім. Сковороди. Лісовий підкреслив, що для держави важливо, аби там були зосереджені на галузевій специфіці.

Поділіться новиною