Після лютого 2022 року овочевий ринок України скоротився на третину — це стосується і виробничих площ, і насіння. Адже основні овочеві підприємства розташовані на півдні, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях. Після підриву дамби Каховської ГЕС Херсонщина втратила понад 20 тис. га сільгоспземель, на яких було зосереджене українське овочівництво.
За словами директора консалтингової овочівничої компанії ТОВ «Агроаналіз» Вадима Дудки, якщо до трагедії були розрахунки, що на відновлення основного овочевого регіону після його деокупації знадобиться близько трьох років, то тепер можна говорити про мінімальний термін у п’ять років. Найсерйознішою проблемою буде відновлення меліорованих земель, адже високі врожаї на Півдні України досягаються завдяки системі зрошувальних каналів, які наповнювалися водою з Каховського водосховища.
По зерновому, по овочево-баштанному раю Півдня завданий удар. Херсонщина, Миколаївщина, Запоріжжя — це українська житниця, український сад і город. У цих регіонах урожай починають збирати якраз у червні. Вода Каховського водосховища його просто знищила — ще незібраним або непереробленим. Далі суховії та посуха можуть докінчити справу.
За словами еколога, унаслідок катастрофи може змінитися сільськогосподарська спеціалізація регіону.
За словами начальника відділу продажів насіннєвої компанії «Рійк Цваан Україна» Станіслава Овчарика, за минулий рік Україна втратила орієнтовно третину виробничих потужностей. Це призвело до певного дефіциту овочів і зростання цін.
«Уже минулого року вони були досить високими, починаючи з ранньостиглої редиски, капусти і закінчуючи цибулею, морквою. Навіть за умови скорочення кількості споживачів і купівельної спроможності відчувався дефіцит овочів. А такі культури, як кавун, узагалі перейшли у розряд екзотики», — зауважив Станіслав Овчарик.
У результаті майже всі овочівники заходу та центру країни намагаються збільшити виробничі площі вирощуваних культур. Нових великих виробників майже не з’явилося, проте частина фермерів з деокупованих та прифронтових територій відновили чи релокували своє виробництво. Наприклад, є випадки, коли господарства з баштанними культурами, салатами, які працювали на півдні чи сході, переключилися на борщовий набір.
Втім, на думку Станіслава Овчарика, це не компенсує наявних втрат у овочевому сегменті. По-перше, збільшення площ не є суттєвим, по-друге, прагнуть вирощувати нетрадиційні культури для регіону. Так, минулоріч від Волині до Закарпаття почали вирощувати кавун, багато господарств переключилися на цибулю, оскільки ціни були значно вищими.
На цей сезон експерт також прогнозує хороші ціни для виробника.
Продукція цього сезону, починаючи з тепличних огірків, ранньої капусти та редису, вся мала високу ціну. Тому що 60-70% довоєнного виробництва було сконцентровано в Херсонській області. Другим за величиною регіоном із вирощування ранньої капусти є Закарпаття, але площі обмежені, вони просто фізично не можуть збільшити виробництво. Тож ціна на ранню капусту цього року була просто космічною, а імпорт з Північної Македонії тривав уесь сезон, тоді як раніше — лише на початку та в кінці.
Серед продуктів борщового набору найнижчою була ціна на буряк. Морква та цибуля можуть забезпечити найвищі прибутки, але технологічно ці овочі дуже складні, адже сівалки, комбайни для збирання фінансово недоступні для невеликих та середніх фермерських господарств.
Тож середня та пізня капуста є оптимальним вибором для тих, хто хоче спробувати себе у овочівництві.
«Капуста більш доступна для різних типів виробництв. Можливо, ціни на капусту і буряк порівняно з морквою і цибулею будуть нижчими, але достатніми для високої рентабельності», — вважає Станіслав Овчарик.
За його орієнтовною оцінкою, 75-85% овочесховищ в Україні збережені. Найбільш потужні підприємства з вирощування капусти розташовані на Дніпропетровщині та Харківщині, і там значною мірою вдалося зберегти сховища.
Підприємство «Філд Груп» спеціалізується на картоплі. Цьогоріч спектр овочів суттєво розширили: було посіяно 45 га цибулі, 30 га пекінської капусти, 20 га спаржі, а також по 8 га артишоків та кореневої селери. Деякі культури садили вже минулого року, розповіла головний агроном компанії Ольга Лонська.
У 2021 році 10 тис. т картоплі було закладено на переробку на чипси, замовником була «Сандора», Миколаївська область. Відвантаження на переробний завод почали 22 лютого, а вже 24 лютого машини повернулися назад. На цьому реалізація значно зменшилась. Багато віддали на благодійність, на ЗСУ, частину продали, але варто врахувати, що це картопля не столових сортів, а чипсових. Частину картоплі зʼїла худоба, незначні залишки довелося утилізувати. Тоді було прийнято рішення вирощувати овочі борщового набору.
Тож минулого року до картоплі додали буряк, моркву, капусту білокачанну, пекінську, червонокачанну, цибулю. Ціни не було на картоплю і буряк, решта овочів себе виправдали. Тож після фінансового аналізу компанія вирішила зупинитися на вищезгаданих овочах, збільшивши посіви «пекінки» втричі й додавши такі незвичні овочі як спаржа й артишок.
«У нашій компанії люблять екзотичні овочі», — жартує Ольга Лонська. Спаржу та артишок будуть збирати вручну. Сезонних працівників не бракуватиме, адже працюють офіційно. Реалізація спрямована переважно на мережі та HoReCa.
Щодо цибулі, то планують запустити конвеєр: озима збиратиметься першою, далі йде так звана рання цибуля, а пізні сорти закладуть на зберігання, щоб продавати після Нового року.
«І хоча можливі сильні коливання ціни, але цибуля завжди приносить прибуток», — коментують у «Філд Груп».
Сховища компанії будували під картоплю, та вони універсальні й можуть використовуватися для іншої продукції.
«Це нові сховища, і ми не можемо допустити їхнього простою. Є приміщення на 12 тис. т, є сховище контейнерного зберігання (близько 3 тис. т), а також сховище з регульованим газовим середовищем (до 5 тис. т), що зараз використовується для яблук. Хоч сад і немолодий, але ми продовжуємо виробляти соки прямого віджиму ТМ «Найсік». Частину саду викорчували, можливо, будемо закладати новий. Землі треба відпочити. На місці викорчуваного саду збереглася система крапельного поливу, тому там висадили овочі», — додає Ольга Лонська.
Загалом усі овочі компанії вирощуються на поливі.
Водночас підприємство не зупиняє програму картоплі, адже є сучасна потужна техніка, сховища, і навіть план-проєкт із будівництва заводу з її переробки. Зараз проводиться тестування шістьох сортів картоплі фрі. Дослідні майданчики у двох регіонах — на лівому і правому березі Дніпра. «Не під кожен сорт може підійти наш ґрунт. Нюансів багато, адже технології вирощування картоплі фрі, чипсової та столової — різні», — пояснила агроном.
Є й плани на власну переробку овочів. Оскільки на заводі з переробки картоплі передбачений тунель із заморожування, у період простою лінії можна буде заморожувати овочі.
Керівник компанії додає, що глибока переробка картоплі, а це ключовий фактор для розвитку галузі, зараз повністю відсутня. «Виробники чипсів обережні в своїх планах з відновлення виробництва. Картопля фрі відсутня повністю. Є сподівання на відродження виробництва крохмалю. Але якщо в найближчі два-три роки не буде реальних проєктів, то про професійне картоплярство, тобто стабільно прибуткове картоплярство, ми згадаємо нескоро, тим більше, про вихід на зовнішні ринки», — прокоментував він.
