Нерухомість може стати джерелом регулярного доходу, якщо правильно підібрати об’єкт, модель його використання та врахувати всі витрати. В Україні власники можуть заробляти на довгостроковій або подобовій оренді, однак потенційний прибуток варто рахувати вже після податків, ремонту та періодів простою.

Якщо фізична особа здає нерухомість іншій фізичній особі, яка не є самозайнятою, орендодавець має задекларувати та оподаткувати такий дохід. У 2026 році Державна податкова служба вказує на 18% ПДФО та 5% військового збору, тобто загальне податкове навантаження становить 23%.

Водночас якщо орендарем є юридична особа або ФОП, саме орендар виступає податковим агентом і утримує податки з доходу орендодавця.

Тому перед інвестуванням варто порахувати чисту дохідність, а не просто співвідношення орендної плати до ціни квартири.

Подобова оренда, комерція та інші способи монетизації

Інший варіант – подобова оренда. За сприятливих умов вона може приносити більше виручки, ніж довгострокова здача квартири, особливо у великих містах, туристичних центрах або локаціях із постійним потоком відвідувачів.

Проте така модель значно менш пасивна. Власнику або керуючій компанії доведеться займатися бронюваннями, заселенням і виселенням гостей, прибиранням, пранням, ремонтом та рекламою. Крім того, попит може суттєво змінюватися залежно від сезону та ситуації в конкретному місті.

Якщо систематична здача житла перетворюється на постійне джерело доходу, варто окремо оцінити питання оформлення підприємницької діяльності. ДПС наголошує, що систематичне надання нерухомості в оренду може мати ознаки підприємницької діяльності, а конкретний спосіб оподаткування залежить від обраної форми роботи.

Ще один варіант – комерційна нерухомість. Наприклад, приміщення можна здавати під магазин, офіс, салон, склад або інший бізнес. Потенційна дохідність тут може бути цікавою, однак і ризики вищі: дорожче коштує сам об’єкт, складніше знайти орендаря, а простій приміщення може суттєво вплинути на результат.

Існує й варіант заробітку на нерухомості без безпосередньої здачі квартири – через фонди або інші інструменти, пов’язані з нерухомістю. Такий підхід може бути цікавим для людини, яка не хоче купувати цілу квартиру, займатися ремонтом та самостійно шукати орендарів.

Якщо ж йдеться саме про власну квартиру, найважливіше – не переоцінювати поняття “пасивний дохід”. Навіть за довгострокової оренди потрібно мати резерв на непередбачені витрати та простій. Тому перед купівлею об’єкта варто скласти просту модель: ціна нерухомості + ремонт і меблі; потенційна орендна плата; податки; витрати на утримання; можливий простій; чистий дохід.

Саме чистий результат варто порівнювати з альтернативними способами інвестування. Якщо після всіх витрат квартира приносить умовні 5–6% річних, а інший інструмент із подібним рівнем ризику потенційно дає більше, купівля житла виключно заради оренди може бути не найефективнішим рішенням.

Отже, нерухомість справді може стати джерелом регулярного доходу, але “пасивність” тут залежить від обраної моделі. Довгострокова оренда потребує менше часу, подобова може давати більшу виручку, але вимагає постійного управління, а комерційна нерухомість здатна приносити дохід, проте має інший рівень ризику та витрат.

До речі, почати інвестувати в Україні можна навіть із відносно невеликої суми, однак новачкам важливо насамперед розібратися в ризиках і не гнатися за надприбутками. Серед доступних варіантів є державні облігації, банківські депозити, цінні папери та інші інструменти.

Поділіться новиною