Минулого року вступники подали найбільше заяв на філологію, право і менеджмент. Натомість ринок праці потребує 40% спеціальностей з вищою освітою і 60% – з професійно-технічною.

“Половина абітурієнтів йдуть туди, куди радять батьки. Вони не обізнані у ринку праці, тому відправляють своїх дітей до вузів. Вважають, що виробнича сфера не перспективна, ці професії не гарантують хорошого працевлаштування і високу заробітну плату, – розповідає Gazeta.uaексперт ринку праці Тетяна Пашкіна. – Саме тому дітей намагаються залучити до юриспруденції, міжнародної економіки, туризму. Звідси виникає безробіття”.

З абітурієнтами і батьками потрібно проводити професійно-орієнтаційну і просвітницьку роботу, каже фахівець. Лише 20% українських випускників шкіл обирають професійно-технічні училища. У більшості країн Європейського Союзу ця цифра становить 40%.

“Програмісти та інженери зараз отримують зарплати більші, ніж філологи та економісти. Приміром, 70 тисяч гривень можуть отримувати не тільки хірурги і стоматологи, а й хороші автослюсарі. Зарплати програмістів перевищують 100 тисяч”, – каже експерт.

Аби якось вирівняти ситуацію Міністерство освіти запустило принцип дуальної освіти. Адже ринок праці потребує нових підходів у навчанні.

“Студент 70 відсотків навчального часу здобуває практичні навички, а не слухає лекції в аудиторії. На теорію відведено 30 відсотків, – пояснює директор директорату професійної освіти Міносвіти Ірина Шумік. – Дуальна освіта – це обов’язково договірні умови між студентом, навчальним закладом і підприємством”.

Поділіться новиною