Українці нерідко ототожнюють трудовий і страховий стаж, хоча ці поняття мають різне значення та по-різному підтверджуються під час призначення пенсії.

Трудовим називають стаж, набутий до 1 січня 2004 року. Такі періоди роботи підтверджують записами у трудовій книжці, а за їх відсутності — іншими документами, зокрема архівними довідками, наказами про прийняття на роботу та звільнення. Підтверджений трудовий стаж зараховується до страхового стажу, пояснюють у Пенсійному фонді.

Поняття страхового стажу почали застосовувати з 1 січня 2004 року. Йдеться про період, протягом якого людина підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за неї нараховували страхові внески. Від тривалості такого стажу залежить право на пенсію за віком, а також розмір майбутньої виплати.

За загальним правилом повний місяць зараховують до страхового стажу, якщо сума єдиного соціального внеску становить не менше встановленого мінімального внеску. Якщо сплачена сума була меншою, до стажу включають лише частину місяця, розраховану пропорційно до розміру внеску.

Водночас із 2 серпня 2026 року діють нові правила. Для визначення права на пенсію за віком до страхового стажу можуть зарахувати періоди роботи, за які роботодавець не сплатив внески, але нарахував їх у сумі не меншій за мінімальну та подав відповідну звітність. Отже, за таких умов борг роботодавця зі сплати ЄСВ не позбавляє працівника права на врахування цього періоду, зазначили у ПФУ.

Страховий стаж також можна накопичувати шляхом добровільної сплати внесків. У 2026 році для зарахування одного повного поточного місяця необхідно сплатити щонайменше 1 902,34 грн — 22% від мінімальної заробітної плати у 8 647 грн.

Якщо людина хоче одноразово докупити стаж за минулі незастраховані періоди, починаючи з 1 січня 2004 року, мінімальний внесок становить подвійну суму — 3 804,68 грн за кожен місяць, повідомляє Пенсійний фонд.

Поділіться новиною