Про його нюанси розповіли в Міністерстві юстиції.

Процедура спадкування охоплює підстави для набуття спадщини, умови, строки її прийняття, а також наслідки в разі її неприйняття.

На практиці трапляються ситуації, коли заповіту немає, немає спадкоємців за законом, або вони відмовилися від прийняття спадщини. У такому разі спадщина визнається відумерлою і передається у власність територіальної громади.

Як саме відбувається визнання спадщини відумерлою

Згідно зі статтями 1216-1217 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Здійснюється воно за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неповного охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, – загалом є кілька черг спадкування, нагадує Мін’юст.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом набуває право на спадкування за відсутності спадкоємців попередньої черги, їхнього усунення від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, установлених статтею 1259 цього Кодексу (статті 1223, 1258 ЦК).

Згідно зі статтею 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого її оголошено померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, є меншим за три місяці, його продовжують до трьох місяців (стаття 1270 ЦК), – йдеться у повідомленні.

У разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, вважається що він не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу, а в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК).

Підстави для визнання спадщини відумерлою

Не всі спадкові справи завершуються прийняттям спадщини. Якщо спадкоємці відсутні або відмовилися від її прийняття, вона за рішенням суду визнається відумерлою.

Перелік осіб, які можуть подати заяву до суду про визнання спадщини відумерлою, визначено статтею 1277 ЦК. Так, заяву можуть подати:

– Орган місцевого самоврядування.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, їх відсторонення від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем знаходження нерухомості, а за його відсутності – за місцем знаходження основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

– Кредитор спадкодавця, власники або користувачі суміжних земельних ділянок.

Заяву про визнання спадщини відумерлою може також подати кредитор спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення – власники або користувачі суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем знаходження нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Строк подання заяви

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (стаття 1277 ЦК).

Кому переходить у власність відумерла спадщина?

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем знаходження нерухомого майна, а за його відсутності – за місцем знаходження основної частини рухомого майна.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

Куди подати заяву і що вона має містити?

Згідно зі статтею 334 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) заяву про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом, подають до суду за місцем відкриття спадщини або за місцем знаходження нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, що підтверджують належність цього майна спадкодавцеві, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про їх усунення від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття (стаття 335 ЦПК).

Право спадкоємця на майно, що перейшло громаді

Згідно зі статтею 1280 ЦК, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади та збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Поділіться новиною