Він переводить процедуру у повноцінний цифровий формат. Держава відходить від простого блокування банківських карт і переходить до автоматичного списання коштів. Відтепер фінансові установи зобов’язані щогодини перевіряти нові запити від виконавців, а під примусові санкції потраплять не лише банківські рахунки, а й електронні віртуальні гаманці.

Що зміниться: новації цифрового механізму

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України, відтепер:

• якщо раніше система забезпечувала лише автоматизований арешт, то оновлений алгоритм охоплює весь процес — від пошуку активів та накладення арешту до примусового списання і перерахування грошей стягувачу через Автоматизовану систему виконавчого провадження;
• окрім банків, до цифрової системи підключають небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та інші фінансові компанії;
• використання електронних гаманців більше не дозволить ухилятися від виконання судових рішень. Електронні гроші офіційно прирівняні до звичайних коштів: їх зможуть  блокувати, примусово викуповувати та перераховувати на рахунки виконавчої служби.

Строки надання інформації

Одним з головних вимог наказу є реактивна швидкість обміну даними.

Спеціально встановлені часові рамки передбачають:

1. Інформаційні системи банків та платіжних сервісів мають щогодини перевіряти наявність нових документів від державних чи приватних виконавців.
2. Надати відомості про наявність рахунків, електронних гаманців та залишків коштів фінустанови зобов’язані не пізніше ніж протягом години.

Ризики та права громадян

Завдяки новому порядку час між відкриттям провадження та фактичним вилученням боргів скоротиться до мінімуму. Проте фахівці застерігають, що постійна робота в режимі нон-стоп створює технічні ризики. Будь-які збої в інформаційних системах фінустанов можуть призвести до затримок у знятті арештів після повного погашення заборгованості.

Водночас для населення діють чіткі законодавчі гарантії на період воєнного стану:

• накладення арешту та списання стосуються не всіх коштів без винятку;
• боржник має право здійснювати видаткові операції з одного поточного рахунку на суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати.

Поділіться новиною