Новий навчальний рік принесе українським школам не лише оновлену освітню програму, а й принципово нові правила безпеки. Найпомітніша зміна — чіткий алгоритм реагування на випадки булінгу, який більше не дозволить директорам “замʼяти” ситуацію.

Відтепер керівник освітнього закладу зобовʼязаний зареєструвати повідомлення про насильство в день його надходження — або в перший робочий день, якщо сигнал надійшов у вихідний. На розгляд скарги директору відводиться не більше однієї доби. Якщо виявлено ознаки насильства — протягом трьох годин він мусить повідомити поліцію та службу у справах дітей.

Це означає, що традиційна практика “виховних бесід” і затягування розгляду більше не спрацює — за порушення строків керівнику загрожує адміністративна відповідальність.

Нові правила відвідування шкіл

Ще одне нововведення — посилення пропускного режиму. Усі відвідувачі перед входом до школи зобовʼязані показати документи. Батьки зможуть заходити до приміщення освітнього закладу лише за погодженням із адміністрацією. Раніше такого суворого контролю на вході не було — тепер безпека дітей стає пріоритетом номер один.

Що робити батькам: покроковий алгоритм від “Батьки СОС”

Якщо в дитини виникли проблеми у школі чи дитсадку — від булінгу до неякісного харчування — а розмови з учителями не допомагають, засновниця ГО “Батьки СОС” Олена Парфьонова радить діяти за чіткою схемою. Писати одразу в Міністерство освіти не варто — потрібно розуміти, хто за що відповідає.

Експертка пропонує три послідовні кроки:

• Крок перший — зверніться до директора. Щодо питань організації освітнього процесу, харчування чи інклюзивного навчання спочатку йдіть до керівника закладу. Подавайте письмову заяву з фіксацією вхідного номера — це ваша гарантія, що звернення не “загубиться”.
• Крок другий — управління освіти вашої громади. Сюди варто звертатися, якщо школа чи садочок не реагують, а питання стосується коштів, якісного харчування, штату вчителів або підвезення дітей.
• Крок третій — державні органи. Якщо на двох попередніх рівнях проблему не вирішено, підключайте державні інституції.

Куди саме звертатися на третьому кроці

• Освітній омбудсмен — у разі порушення освітніх прав та принципів академічної доброчесності.
• Держпродспоживслужба — якщо є проблеми з харчуванням, якістю продуктів і санітарії в їдальні.
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини — у разі порушення прав дитини та захисту від насильства.
• Міністерство освіти і науки — щодо зарахування, переведення дитини та організації освітнього процесу.

Якщо не можете визначитися, в чиїй компетенції ваше питання, — телефонуйте на Єдину урядову гарячу лінію 1545. Оператор підскаже, куди звернутися за вашою конкретною ситуацією.

Поділіться новиною